GTranslate

Ukrainian English Polish Russian
Телефон: (095) 500-7-888, (098) 894-94-93, (073) 894-94-93, (03472) 6-29-95 Email: valiza_online@ukr.net

Немає часу займатися пошуком турів? Надішліть запит і ми підберемо тур під Ваші вимоги.

X

Відправити запит

Ваше ім'я

Введіть свій E-mail

Повідомлення

Свидовецький хребет

Свидовецький хребет: г. Стіг, г. Великий Котел, о. Ворожеска, о. Герешаска, о. Трояска

Гірський масив Свидовець — один із системотворчих елементів давньольодовиково-високополонинських флішовихландшафтів Українських Карпат. Найближчими високогірними сусідами Свидовця є масив Буштул на півночі, Полонина Братківська на північному сході, Чорногора на південному сході (відмежована долиною Чорної Тиси), Полонина Красна(відмежована долиною Тересви) на заході. На сході ландшафт Свидовець межує з Ясинською улоговиною. Свидовецький ландшафт має вигляд вигнутої на північ дуги завдовжки 25 км. Характеризується слабохвйлястими лініями гір без великих перепадів між сідловинами і вершинами.

Найбільш піднятою частиною ландшафту Свидовець є головний Свидовецький хребет, який має вигляд опуклої на північний схід гірської дуги, що проходить через такі вершини: Кінець (1308 м) — Темпа (1639 м) — Велика Куртяска (1626 м) — Унгаряска (1707 м) — Татуляска (1774 м) — Стіг (1704 м) — Близниця (1883 м). З головного хребта у південному напрямку відходять кілька відрогів, названих плайками. На північ від головного хребта відходять два великі відгалуження: від Трояски — хребет з вершиною Татарука (1711 м), від Крутяски Малої — довгий хребет Шаса з вершинами Підпула (1634 м), Берляска (1555 м), Черепан (1532 м) та Свидова (1430 м). На південь від хребта перпендикулярно відходять три паралельних пасма: Гласкулова плайка з вершинами Великий і Малий Менчул, Стайкова плайка з вершиною Опреша(1480 м) і Апецька плайка з вершиною Апецька (1511 м). Середня висота гребеневої ліні хребта становить 1735 м, відносні висоти — до 1000—1200 м.

Стіг (місцевим діалектом — Стуг) — гора в північно-східній частині масиву Свидівець (Українські Карпати). Розташована в межах Рахівського району Закарпатської області. Висота — 1704 м (за іншими даними 1707 м). На привершинній частині гори розкинулись полонини. Північно-західні схили дуже круті, східні та західні — більш пологі.

З півдня до гори прилягає сідловина, що тягнеться до гори Близниці (1883 м) — найвищої вершини Свидівецького масиву. На північний захід від Стогу розташована гора Котел (1770 м), на схід (при підніжжі гори) — гірськолижний курорт Драгобрат. Від Драгобрату на вершину прокладено гірськолижний підйомник. Через Стіг проходить популярний туристичний маршрут «Вершинами Свидівця» — від селища Ясіні до селища Усть-Чорна (або у зворотному напрямку).

Коте́л (Великий Котел) — гора в центральній частині масиву Свидівець (Українські Карпати). Розташована в межах Рахівського району Закарпатської області.

Висота — 1771 м (за іншими даними 1774 м). На привершинній частині гори розкинулись полонини. Південно-східні схили круті, південні та західні — більш пологі. З північно-західного боку гора обривається крутим (місцями прямовисним) уступом у льодовиковий кар, на дні якого лежить озеро Ворожеське. З півдня до гори прилягає сідловина, якою можна пройти до гори Близниці (1883 м) — найвищої вершини Свидівецького масиву. На північний схід від Котла тягнеться пологий хребет — полонина Менчул. Через Котел проходить популярний туристичний маршрут «Вершинами Свидівця» — від селища Ясіні до селища Усть-Чорна(або у зворотному напрямку).

Вороже́ська (інші назви — Ворожеска, Трито́н) — гідрологічна пам'ятка природи місцевого значення, високогірне озеро в Українських Карпатах. Розташоване в межах Рахівського району Закарпатської області. Озеро льодовикового походження. Лежить на висоті 1460 м над р. м., в одному з льодовикових карів, на північних схилах масиву Свидівець.

Складається з двох невеликих водойм. Верхнє (більше) озеро має круглу форму (діаметр 95 м, площа 0,7 га, глибина до 4,5 м). Нижнє озеро, розташоване на 15 м нижче від верхнього, видовженої форми (довжина 76 м, ширина 28 м, площа близько 0,2 га, глибина до 1,9 м). Живиться водами потоку, який бере початок у сніжнику, складеному фірновим льодом, який повністю тане лише в найжаркіші роки. Вода в озері чиста, дуже прозора; температура її влітку до +12. Дно похиле, замулене. Фауна представлена окремими видами мікроскопічних ракоподібних. Об'єкт туризму.

На захід від Ворожеськи розташоване озеро Апшинець, на південний захід — озеро Догяска, на південний схід — гора Великий Котел (1771 м).

Озеро Герешаска (ін. назви - Вишнє-Герашаска, Догяска) льодовикового походження у Рахівському районі Закарпатської області. Лежить на південно-західному. схилі г. Догяска (1764 м) масиву Свидовець на висоті 1577 м над рівнем моря. Довжина 125 м, ширина 110 м, площа 1.2 га, глибина до 1.2 м. Живиться переважно сніговими водами. Улоговина має форму неправильного прямокутника, обмежена широким моренним валом. Північні береги заросли осокою.

Троя́ска — гора у центральній частині масиву Свидовець (Українські Карпати, у межах Рахівського району Закарпатської області). Висота — 1702 м. До висоти 1400 м — хвойні та букові ліси, криволісся, вище — полонини. Східні та північно-західні схили гори круті, південні — пологі.

З півночі до гори прилягає сідловина, що тягнеться до гори Татаруки (1707 м). На захід від Трояски розташована гора Унгаряска(1707 м), на схід — озеро Апшинець, на південний схід — гора Догяска (1761 м). На північний схід від Трояски в долині річки Апшинець лежить Апшинецький заказник.

Під вершиною Трояски (з південного боку) проходить популярний туристичний маршрут «Вершинами Свидовця» — від селища Ясіня до селища Усть-Чорна (або у зворотному напрямку), а також відгалуження (на північ) цього маршруту — через гору Татаруку до перевалу Околе (1193 м).

Про компанію

Пропонуємо подорожі і відпочинок в найпривабливіших країнах і на екзотичних курортах.

Ми в соцмережах:

 

Контакти

Ми завжди на зв'язку! Телефонуйте нам і ми відповімо на Ваші запитання:
 Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
 +38(03472)6-29-95
(095) 500-7-888, (095) 500-6-888
(098) 894-94-93, (098) 894-94-96
(073) 894-94-93, (073) 894-94-96
м. Калуш
вул. Хіміків, 2
пр-кт Лесі Українки, 14